Підготовка до ЗНО з математики

Особливості підготовки учнів до виконання завдань ЗНО 2016 з математики

   
   Успішне виконання абітурієнтами завдань зовнішнього незалежного оцінювання з математики спирається, перш за все, на успішне засвоєння ними як теоретичного матеріалу курсу математики, так і методів розв’язування задач, передбачених програмою з математики для загальноосвітньої школи і розглянутих в шкільних підручниках.

     Для кращої підготовки учнів до виконання завдань зовнішнього незалежного оцінювання з математики доцільно провести систематизацію та узагальнення теоретичного матеріалу, передбаченого програмою з математики для ЗНО, та методів розв’язування основних типів завдань.

   Доцільно проводити систематизацію та узагальнення теоретичного матеріалу та методів розв’язування задач за змістовими лініями шкільного курсу математики: числа і вирази; рівняння і нерівності; функції; елементи комбінаторики, початки теорії ймовірностей та елементи статистики; геометрія (планіметрія, стереометрія).

   Доцільно запропонувати учням перелік основних опорних фактів шкільного курсу математики в формі таблиць, які містять основні теоретичні положення з кожної теми та основні алгоритми і прийоми розв’язування задач з відповідних тем (для цього можна використати, наприклад, посібники .

   Після цього доцільно розглянути декілька типових задач, наприклад, аналогічних тим, які вже пропонувалися в завданнях ЗНО попередніх років.
   Потім дати завдання для самостійної роботи учнів.
   Для самоконтролю можна запропонувати учням правильні відповіді до цих завдань.

  Проводячи систематизацію та узагальнення теоретичного матеріалу і методів розв’язування завдань з геометрії слід звернути увагу учнів на те, що частина тих фактів, на які доводиться спиратися при розв’язуванні геометричних задач (так званих опорних фактів), сповіщалася їм не у вигляді теорем, а під час розв’язування відповідних задач. Тому бажано нагадати учням перелік геометричних опорних фактів шкільних курсів планіметрії і стереометрії (відповідні опорні факти наведені, наприклад, в посібниках .

  ПОСІБНИКИ:

- Математика. Індивідуальний комплект    для   підготовки до    зовнішнього     незалежного оцінювання 2012. – К. : Освіта, 2012.

- Нелін Є.П. Алгебра в таблицях. Навчальний посібник для учнів 7-11 класів. Рекомендовано Міністерствoм освіти і науки України (лист № 1.4/18– Г-553 від 28 грудня 2009 р.). – Харків : Гімназія, 2010, 2011. – 144 с.

- Нелін Є.П. Геометрія в таблицях. Навчальний посібник для учнів 7–11 класів. Рекомендовано Міністерствoм освіти і науки України (лист № 1.4/18– Г-552 від 28 грудня 2009 р.). – Харків : Гімназія, 2010, 2011. – 80 с.

- Нелін Є.П., Роганін О.М. Математика. Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України, лист № 1.4/18 – Г-1 від 13 січня 2010 р.). – Харків : Гімназія, 2011. – 248 с.

Особливості підготовки до ЗНО учителів та учнів

Роль учителя в підготовці учнів

   Для успішної підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання вчителю рекомендується підібрати комплект навчальних засобів: навчальні програми з предмета, «Інформаційні матеріали» підготовлені Українським центром оцінювання якості освіти, шкільні підручники, довідники, збірники тестових завдань та інші посібники. Користуватись варто тільки тими підручниками, посібниками та збірниками, що рекомендовані МОН України та УЦОЯО.

Готувати учнів до ЗНО рекомендуємо вчителю на різних етапах навчання:

- під час вивчення нового матеріалу;

- під час перевірки знань (тестові завдання різної форми для поетапного

контролю, тематичні та підсумкові тестові завдання);

- для закріплення нового матеріалу (індивідуальні й групові тестові

вправи);

- як домашнє завдання (тестові завдання для самоконтролю).

Рекомендуємо учням виконувати тестові завдання із предметних збірників

«Інформаційні матеріали» УЦОЯО, які навчають працювати динамічно, дотримуючись визначених часових параметрів, дають можливість практикуватися на бланках відповідей.

Для підготовки до ЗНО варто використовувати позаурочний час (групові та

індивідуальні консультації).

Методичні рекомендації учителям щодо використання тестових технологій у загальноосвітній школі

Використання тестових технологій здійснюється в три етапи:

- теоретична й практична підготовка вчителя та учнів до проведення

тестування;

- організація тестування;

- аналіз і корекція результатів.

    На першому етапі вчитель здійснює відбір або самостійно розробляє тестові завдання. Головними вимогами до них є відповідність меті навчання, високий ступінь валідності, багатоваріантність, побудова неправильних відповідей на основі типових помилок. Типологія тестів ураховує особливості їхніх змісту та структури.

    Другий етап включає в себе пояснення процедури, режиму, правил виконання тестових завдань, умов оформлення робіт, демонстрування алгоритмів виконання завдання, виконання тренувальних завдань. Важливим для вчителя є дотримання головної вимоги посування школярів в освоєнні тестових технологій – від простих завдань до складніших. Освоєння кожної нової форми тестових завдань слід починати з детального ознайомлення з інструкцією щодо їх виконання.

    На третьому етапі здійснюється виявлення типових та індивідуальних помилок, що їх припустилися учні. Аналіз результатів проводиться в довільній, найбільш зручній і звичній для вчителя й школярів формі.

   Учителеві варто пам’ятати, що на виконання завдань з вибором однієї правильної відповіді треба відводити орієнтовно одну хвилину, а кількох правильних відповідей або встановлення відповіді – півтори хвилини. Важливо привчати учнів виконувати завдання не лише правильно, але й швидко, щоб максимально наблизити їх до умов, у яких випускники працюватимуть під час зовнішнього оцінювання. На цьому етапі учителеві слід навчати учнів алгоритмів виконання тестових завдань різних форм, аналізувати результати тестування, виявляти типові помилки й визначати шляхи їх усунення. Доцільно давати учневі конкретні інструкції, як виправити виявлені помилки.

   Учитель повинен пам’ятати, що основу завдання треба формулювати переважно у формі стверджувального речення, воно має бути максимально коротким, точним і однозначним, а варіанти відповідей доступними для розуміння школярами.