Досвід моєї роботи

Активізація пізнавальної діяльності учнів при поетапному формуванні розумових дій на уроках математики

       Соціальним заказом сьогодні є навчання всіх.

   Труднощі навчання, які проявляються по мірі того, як воно стає все більш масовим, обумовлені насамперед тим, що "рушіною силою" навчання все ще залишаються негативні спонукальні причини - страх покарати за невиконане завдання. Іншими словами, дитина займається, щоб уникнути результатів бездіяльності. Однако психологи всього світу єдині в своїх думках в тому, що незрівненно більш потужний стимул навчання - позитивне підкріплення, заохочення правильних дій учня.

    Методика поетапного засвоєння знань забезпечує успішне і міцне засвоєння учнями означень, формуліровок і доведень теорем. При цьому реалізується принцип індивідуалізації навчання, вводяться елементи взаємного навчання.

   В відповідності до висноків теорії поетапного формування розумових дій від учителя вимагається пояснення нового матеріалу, яке забезпечить розуміння кожним учням того, що саме підлягає засвоєнню і як слід працювати с матеріалом, що пілягає засвоєнню (при традиційному викладанні це теж вимагається, але, можливо, не в такій явній формі). Теорія, крім того, вимагає такого фіксування основного змісту матеріалу, що підлягає засвоєнню, і способу роботи з цим матеріалом, яке дозволяє приступити до адекватної роботи без всякого попереднбого заучування.

   Цей етап роботи - етап орієнтирування в новому матеріалі і способах роботи з цим матеріалом.

     Таким чином, в розпорядженні учня є короткий запис того змісту, який він повинен засвоїти; йому зрозумілий як зміст цих записів, так і способи роботи з ними. Це значить, що він може приступити до самостійної роботи, спираючись в ній надані записи, без попереднього заучування. Самостійна робота полегшується тим, що учень слухав пояснення вчителя і напевно щось запам'ятав.

    Пояснюючи матеріал і записуючи його коротко на етапі орієнтировки, учитель розділяє його на окремі порції. Оперування з кожною порцією-самостійний крок в роботі учня, окрема операція.     Теорія поетапного формування розумових дій передбачає організувати роботу учнів таким чином, щоб учитель мав можливість проконтролювати хід виконання кожної операції і результатами її виконання. Тому не можна допустити, щоб на цьому етапі робота велась усно:   Необхідно, щоб вона залишала матеріальні сліди. Цей етап називається "підконтрольне оперування".

    В ході виконання одного-двох завдань в підконтрольній формі учень в основному запам'ятовує все те, на що йому необхідно спиратись, працюючи с матеріалом, що вивчається. Він може працювати, не підлягаючи до конспекту. На цьому етпі поступово контроль зі сторони учителя замінюється самоконтролем.

    Отже, схема організації змісту засвоєння, відповідно до теорії поетапного формування розумових дій, має вигляд:

1.  Фіксування основного змісту матеріалів, що підлягає засвоєнню, а також способів роботи з цим матеріалом в короткій схематичній формі, зручній для використання при розв'язуванні задач.

2.  Організація самостійної роботи, яка дозволяє проконтролювати хід роботи і її результати.

3.  Поступовий перехід до від підконтрольної роботи до самоконтролю.

Вихідні положення педагогічної технології, які лежать в основі нижче описаних рекомендацій:

    1.  В результаті навчання учень повинен не тільки засвоїти шкільну програму, але і навчитись учитися, тобто самостійно читати і конспектувати шкільні підручники, а потім розв'язувати задачі.

    2.  В умовах класно-урочної форми навчання на запитання вчителя повинні дати відповідь (або, хоча б намагатись дати таку відповідь) всі учні класу; кожна відповідь повинна бути оцінена, тобто кожний учень повинен знати, вірну чи невірну він дав відповідь.

   3.  Кожний учень повинен звітувати за кожну порцію вивченого матеріалу; кожний звіт повинен бути оцінений.

   Теорію поетапного формування розумових дій зручно застосувати в 5-6 класах на уроках математики. Це можна бути цикл з трьох уроків, де кожен урок-це відповідний етап; можна ці всі етапи виконати на протязі одного уроку.

Характеристика циклу із трьох уроків 

Перший урок-урок пояснення

•    Перевірка готовності учнів до сприйняття нового матеріалу;

•   Орієнтування в матеріалі, який підлягає засвоєнню, і способи роботи з ним;

•   Підконтрольна робота учнів;

•   Поступовий перехід від покрового контролю до самоконтролю.

Другий урок-урок розв'язування задач

•   Продовження поступового переходу від покрового контролю до самоконтролю.

Третій урок-самостійна робота

•   Перевірка засвоєння учнями найбільш важливих теоретичних відомостей, що вивчались на попередніх уроках;

•   Підготовка до самостійної роботи;

•   Самостійна робота.

Організація роботи учнів на кожному із уроків циклу 

Перший урок

•   Проведення математичних диктантів (систематично). Диктанти пишуться під копірку. Оригінал здається вчителю, а копія залишається у учня;

•   Перевірка правильності виконання роботи: вчитель повідомляє правильні відповіді, які учні зіставляють зі своїми. Орієнтування в даному випадку заключається в тому, що учитель роз'яснює, як треба діяти учневі в ході перевірки: звірнити свою відповідь с тою, що написав вчитель: якщо відповідь така ж - поставити рядом знак "+", якщо помилка — знак "-"; якщо незрозуміло, можна чи ні було так відповісти, - поставити знак "?", а потім обов'язково підняти руку і запитати, чи можна рахувати відповідь, що не співпала з записаною на дощці, чи кодоплівці відповіддю учителя правильною;

•   Підконтрольна робота заключається в перевірці, чи правильно відмічені знаками "+",  "-","?" відповіді учнів;

•   Поступове зняття контролю заключається в тому, що учитель переходить до контролю по кінцевому результату: учень помітив тільки одну помилку, а в дійсності зробив їх три. Учитель звертає на це увагу учня, просить бути більш уважливим;

•   Проведення фронтальних опитувань з використанням планшетов. Всі учні одночасно дають відповіді.

•   Сприйняття учнями нового матеріалу, засвоєння опорного конспекту, відтворення способів роботи з матеріалом, користуючись опорним конспектом. Підконтрольна . робота.

Другий урок

   Рекомендації психолога:

Дуже важливо, щоб рольова діяльність учня в ході навчання змінювалось: він повинен виступати як в ролі учня, так і в ролі учителя.

Перехід від підконтрольної роботи до повністю самостійного оперування з завданнями здійснюється успішно, якщо дитина при виконанні одного-двох завдань вголос обгрунтує кожний крок своєї роботи, посилаючись на теорію.

   Реалізація рекомендацій психолога:

Організація проговорювання. Це допомагає перейти до самоконтролю, дає зразки чіткої математичної мови, зразки обгрунтувань.

   Другий урок циклу починається з того, що діти  розсаджені таким чином, щоб сусіди по парті були учні, однакового рівня засвоєння матеріалу.

а) На дошці записані завдання, однакові для всіх учнів класу;

б) Учитись проводить інструктаж щодо виконання і порядку роботи:

•   Задачу треба намагатися розв'язати самостійно. Але якщо не одержується зробити, то треба звернутись за допомогою до сусіда;

•   Якщо товариш звернувся за допомогою, треба постаратись допомогти йому знайти те місце в короткому схематичному записі основного змісту, спираючись на яке виходить у обох, треба намагатись разом знайти необхідне місце в короткому записі основного змісту і виконати відповідне правило. В випадку невдачі звернутись до вчителя;

•   Учень, який справився з завданням, повинен перевірити чи вірно розв'язав сусід;

•  Якщо задачі розв'язані правильно, треба по черзі розповісти один одному ті правила, які використовувались при розв'язанні кожної із задач.

в)  За 10-15 хвилин до кінця уроку учитель (а потім підключаються консультанти) перевіряє виконання завдання. До кінця уроку всі роботи перевірені.

Третій урок

•   Відтворення основного змісту пункту, що вивчається. Всі учні відтворюють опорний конспект, один чи два учні виконують на відкидних дошках (10-15 хвилин);
•    Підготовка до самостійної роботи (фронтальне розв'язування 3-4 задач);
•    Самостійна робота.
Всі цикли можна реалізувати і в рамках одного чи двох уроків.